Чемпіон світу за версією WBA в найлегшій вазі українець Артем Далкян розповів про свою родину, як його дочки ставляться до заняття батька, чим він займається у вільний від тренувань час, і згадав, як бився в підлітковому віці. Додамо, що Далакян 15 грудня проводитиме другий захист чемпіонського пояса. Раніше Артем розповів про підготовку до бою проти Грегоріо Леброна.
- Розкажіть про свою родину, хто вболіває за вас в першому ряду?
- У мене велика родина – дружина і троє дітей. Три дівчинки – старшій 8 років, середній 5 і молодшій два рочки. Неважливо, де вони перебувають, в залі чи вдома біля телевізора, я знаю, що вони дивляться і по-любому переживають. Так само, як і мама з татом. Мама навіть тікає до іншої кімнати, потім прибігає назад. Грубо кажучи, перегляд боксу у неї як човниковий біг (посміхається). А дівчатка мої завжди перед боями кажуть: "Тату. Дивись акуратно, ми ж тебе чекаємо!" Дівчатка – це мій стимул, тому що хочеться бути чемпіоном в їхніх очах. І вони пишаються. І я намагатимуся якомога довше бути в званні чемпіона світу, щоб вони більше пишалися.
- Вам простіше, коли вони дивляться бій по телевізору або у рингу?
- Я ставлюся до цього нормально, навіть якщо вони будуть в залі. Тому що знаю: у мене своя робота і я повинен її виконати. А вони, що в залі, що вдома, переживають однаково. Це не заважає, але і не скажу, щоб щось додало.
- А не забороняли спочатку дівчаткам дивитися – все-таки тата іноді б'ють?
- Знаєте, мені дочка старша говорить: "Тату, а чому ти приходиш додому після бою і на тобі немає жодного синяка (тьху-тьху)? Ти що взагалі не боксуєш? Хоча я дивлюся, що боксуєш". А я кажу: "Бачиш, я добре тренуюся і не пропускаю". Тобто, слава Богу, що все так проходить без травм, без січок і добре закінчується... для мене".
- Часто батьки хочуть, щоб діти пішли по їх стопах. Як ви ставитеся до жіночого боксу?
- Нехай дівчинки-боксери не ображаються, але мені не подобається жіночий бокс. Дівчата повинні бути, наприклад, гімнастками. Або вибирати інші, жіночі види.
- А ваші дочки чимось займаються?
- Дві дочки ходять на художню гімнастику.
- Важко бути батьком трьох дівчаток?
- Так (сміється). Хоча мені не дуже складно, напевно, складніше дружині. Я приїжджаю після зборів, коли пройшов бій і у мене є місяць відпочинку і все їм дозволяю. Дружина навіть іноді кричить на мене: давай, ну чого ти їх не виховуєш. Але це ж дівчатка! Як мені з ними налагодити цей момент ?! А дружині важко.
- Приїхали, привезли купу подарунків...
- Так (сміється).
- Кіски їм плетете?
- Взагалі легко! Ось дружина поїхала у справах і два дні я був з дітьми сам. На гімнастику треба ж гульку зробити і зробив без проблем. Ну, звісно, мені підказувала дочка. Навіть сфоткав, дружині відправив, кажу – дивись і вчись (посміхається).
- І готуєте теж?
- Готувати ні, поїдемо десь поїмо.
- А що самі любите поїсти?
- М'ясо, шашлики. Для мене м'ясо – це все.
- Він прекрасно готує, – додав промоутер Артема Дмитро Єлісєєв. – Ми були на зборах в Тисовці і він пригощав усіх.
- Це, напевно, в крові, тому що я – вірменин. І шашлики добре готую. Яка кухня ближче? Взагалі, я в Україні живу, і це кухня мені ближче, вона мені підходить і подобається. Коли додому до батьків до Дніпра приїжджаю, у свята мама робить там долму – нашу вірменську кухню.
- А хорошого вина на свята можете собі дозволити?
- Так-так, під м'ясо червоне вино.
- Як святкуєте перемоги?
- З родиною вдома. На два-три дні виїжджаємо, гуляємо. Відвідуємо різні дитячі заходи.
- Бачила, що ви грали в пейнтбол?
- Це у мене день народження був влітку і хотілося придумати щось нове. Придумали пограти в пейнтбол. На такому азарті ти спочатку не відчуваєш, як в тебе влучають, а наступного дня так – синці були.
- Є щось, чого ви не можете робити за контрактом, щоб не травмуватися? Наприклад, стрибати з парашутом?
- Це навіть не за контрактом, просто ти сам себе бережеш. І повинен все розуміти. Хочеш – стрибай! Але потім, не дай Бог, ти станеш інвалідом. Роби що хочеш, але повинен розуміти, для чого ти тренуєшся і боксуєш. Ти знаєш, що є люди, які відповідають за тебе, а й ти відповідаєш за них. Ти в компанії. Потрібно розуміти, що ти серйозний спортсмен і повинен відповідати за свої вчинки.
- Крім боксу, за якими ще видами спорту стежите?
- Дивлюся боротьбу, UFC. Я різнобічний, подобаються гонки, люблю швидко їздити.
- До якої максимальної швидкості розганялися?
- 240 км/год.
- В Україні?
- Так.
- Де ви таку дорогу знайшли?
- (Посміхається). Це дорога з Києва на Харків.
- В житті не доводилося використовувати боксерські навички?
- Битися на вулиці? Це раніше було, коли був підлітком. А потім – ні, якщо що – вибачте, я не маю рації і йдеш. А раніше – так, бився, але це нормально, всі діти б'ються. Років до 16, напевно. Причини? Були різні.
- А вас легко було спровокувати?
- Тоді, напевно, так. Але чим старше стаєш, розумієш, що воно того не варте. А в 5-7 класах, звісно, тільки дай привід побитися.
- Приходили додому побитим?
- Так, приходив (сміється).
- Що говорила мама?
- Мама казала – навіщо ти сорочку порвав?! (Сміється) Або штани, або взагалі там все.
- Одяг самі потім зашивали?
- Ні.
Раніше Артем Далакян поділився прогнозом на бій Гвоздик – Стівенсон, а також розповів про Ломаченка.
Також Артем і віце-президент Union Boxing Promotion Дмитро Єлісєєв розповіли про труднощі з об'єднавчим боєм і назвали бажаного суперника.