Спробував висоту. Богдан береже ресурс стрибків на Євроігри, але дозволив собі "маленьке навантаження" і попрактикував відштовхування / Фото: Анатолiй Бойко
Пробіжка, розтяжка, підстрибування – наш Бонд щосили готується до Європейських ігор. Бронзовий призер Олімпіади-2016 в Ріо і чемпіон світу 2013 року в стрибках у висоту Богдан Бондаренко всього тиждень тому потрапив до заявки на Ігри в Мінську, які відкриються вже завтра. Довелося замінити травмованого Дмитра Дем'янюка. Бондаренко зовсім недавно знову увійшов у смак змагань. Після двох років відновлення від травм і операцій на коліні і стопі висотник повернувся до планки на етапі Діамантової ліги в Шанхаї. Зайняв там всього 10-те місце, допригнувши лише до 2,19 м. Але перекрив невдачу двома наступними "діамантами", вигравши поспіль етапи в Римі (2,31 м) і Рабаті (2,28 м)..
"Та я забув, як радіти! – ділився враженнями Бондаренко. – Навіть 2017 року, коли я ще виступав, змагання були невдалі. І перший турнір, який я виграв, – це було просто щастя. Ті люди, які мене бачили, говорили, що радів як дитина".
Напередодні відльоту збірної до Мінська була можливість поспостерігати, як на київському стадіоні "Піонер" тренується найіменитіший її учасник. Богдан сам акуратно розставляв бар'єри для стрибків, ретельно відміряючи відстань між ними. Хоча майже двометровому атлету вони знадобилися не для того, щоб стрибати, а щоб через них крокувати, розминаючи ноги. Але до найголовнішого – стрибків – справа теж дійшла. Богдан поклав на доріжку шматочок пластиру, зазначивши собі точку для розбігу і поштовху, і зробив декілька заходів на планку в неповну силу: традиційно береже ресурс для змагань. На завершення – ще трохи бігу і підкачка преса.
Після заняття поцікавилися у Богдана, як йому тренуватися в таку спеку (ми ж хоч в затінку могли на нього подивитися). "О-о-ой, я не люблю сонце. Мені краще, щоб була температура 20-22 градуси, – зізнався спортсмен. – Тому коли дуже жарко, я намагаюся перебувати в тіні. Сонце забирає енергію все-таки. Чи гарячий був мат, на який стрибав? Ні, нормальний. Його нещодавно, либонь, відкрили. Щодо тренування, сьогодні потрібно було зробити вправи, пов'язані з відштовхуванням, і я вирішив спробувати стрибати трохи висоту. Але це дуже маленький розбіг, маленьке навантаження. Звичайно, у мене є рутина, тому що коли починаєш експериментувати, можна отримати нову травму. Вже є перевірена доріжка, якою намагаємося йти. Якщо відходимо трохи в сторону, за нашим досвідом, це не завжди дає позитивний результат. З чого починається мій день? На зборах – з зарядки та сніданку. Потім відпочинок, тренування. Потім обід, відпочинок, знову тренування. Це класичний важкий день. Потім поспав, і все заново по колу".
На запитання, чи закрадалися за час паузи сумніви, що взагалі вдасться повернутися, Бондаренко відповів: "Звісно, були такі думки. Я вже приміряв на себе інші заняття та професії. Але вірив, що недарма весь цей час тренувався і що зможу вийти на ті результати, які я показував. Ще в Токіо-2020 потрібно обов'язково виступати, а вже після дивитися на форму: чи зможу я боротися за медалі. Якщо ні, то це стає нецікаво. Які професії приміряв? Різні (посміхається). Скрізь завжди був присутній спорт, легка атлетика, Україна. Вважаю, що я д остаточно багато дізнався і розумію в цій сфері, і я можу тут бути корисними. А йти в якийсь бізнес – не те".
"До чемпіонату світу (у вересні. – Авт.) повернеться Мутаз Баршим з Катару. Він був травмований, – розповів Богдан про конкурентів. – Ось він найсильніший зараз стрибун. Є італійці, китайці, японці, які готові показувати результат. Зараз в нашому вигляді багато однакових результатів високого рівня – в районі 2,30-2,31 м, і кожен може боротися за медаль".
Бондаренко вважає, що такої висоти буде достатньо, щоб виграти в Мінську, а може, і менше – 2,25-2,28 м. Починатиме ж з 2,15-2,20 м. "Буде трохи інша система проведення змагань, – розповів стрибун. – Це щось абсолютно нове. Якщо раніше ми могли робити три спроби на кожній висоті, то тут їх буде три всього, і висоту можна взяти будь-яку. Це тактичніші змагання. Я не можу робити багато спроб: відчуваю біль в стопі. Люблю оптимально робити три. Ці змагання зроблені неначе для мене! Коли зрозуміли, що буде такий формат, звісно, бажання брати участь з'явилося. Але тоді ще не з'явився результат. А потім вже так склалося, що зміг потрапити. Що для мене велика честь. Така динамічна легка атлетика, сподіваюся, вдихне життя в цей вид спорту".
Нагадаємо, що найкращою спортсменкою України в травні стала Ярослава Магучіх. 17-річна стрибунка у висоту стала наймолодшою переможницею змагань "Діамантова ліга" в історії їх проведення, виконавши при цьому олімпійський норматив на Ігри в Токіо-2020 (196 см).