№11. Одягнув форму задом наперед, щоб не вип'ячувати "Газпром". Фото ФК "Шальке"
Проти Ісландії у понеділок Євген Коноплянка вийде вже в статусі "гірника". Німецького. "Ми раді підписати такого швидкого і небезпечного півзахисника, який може грати на обох флангах", – заявив тренер "Шальке 04" Маркус Вайнціль.
"Бундесліга не гірше Прімери, – сказав, у свою чергу, Коно. – Сподіваюся отримати достатньо ігрового часу, щоб допомогти клубу".
Ігровий час – головна мета 26-річного Коно. "Севілья" цього сезону виступає в Лізі чемпіонів, "Шальке" – в Лізі Європи. Але в ЛЧ українець, швидше за все, сидів би на лаві, а в ЛЄ сподівається грати.
Після річної оренди "Шальке" зможе викупити Євгена у "Севільї". Спочатку повідомлялося про суму в 14-16 млн євро. Вчора німецький Bild назвав іншу цифру – 12,5 млн.
До речі, до Німеччини Коно добирався з пригодами. "Він летів з Києва до Дюссельдорфа, – пишуть німецькі ЗМІ. – Але літак здійснив аварійну посадку у Франкфурті. Причина – пошкодження двигуна. Деякі пасажири кричали в страху. Але не нова зірка "Шальке", бо спав. А до Гельзенкірхена він добрався на таксі".
Євген – відомий жартівник. Чого варте його обливання крижаною водою під час флешмобу Ice Bucket, коли він надів ласти, маску і термокостюм. Не зрадив собі українець і під час презентації в "Шальке", коли він мав позувати фотографам в футболці нового клубу. Побачивши на її переді велике лого "Газпрому" – спонсора гельзенкірхенців, Коноплянка тут же перевернув майку і насунув задом наперед. Ще й клубним шарфом – це наприкінці серпня – обмотався. До слова, під 11-м номером, який вибрав собі українець, свого часу грав у німецькій "Герті" Андрій Воронін, забивши за берлінців 11 м'ячів в 33 матчах. А в самому "Шальке" перед Коно з тієї ж одинадцятки на спині (і теж на правах оренди) виступав Юнес Беланда, який належить "Динамо". Виходив марокканець на поле регулярно, але не настільки переконливо, щоб німці викупили у киян його контракт. Головна претензія до Юнеса полягала в тому, що він не обтяжував себе чорновою роботою, граючи на чистих м'ячах. Це, схоже, стане випробуванням і для Коно.
"Якщо футболіст не має ігрової практики, він втрачає цінність. Тому Женя прийняв правильне рішення, змінивши клуб, – сказав нам чемпіон Сеула-1988 Володимир Лютий, який з 1989 по 1991 рік грав за "Шальке". – Він швидкий, з хорошим дриблінгом, ударом з правої. Всі якості є. Треба тільки допомагати в обороні. Якщо буде недопрацьовувати, у нього і в Німеччині будуть проблеми. Все-таки Коноплянка переходить до "Шальке" хорошим гравцем, але не зіркою (хоча Bild називає техніку Євгена видатною. – Авт.). Це Роналду дозволяє собі не повернутися до оборони, але він забиває 40 голів в чемпіонаті".
За словами Лютого, в Німеччині Коноплянці доведеться перебудуватися: "Ритм життя інший. О 19:00 всі вже по домівках сидять, а в Іспанії в цей час життя тільки розпочинається. Згодом звикне. Йому пропонуватимуть безліч страховок – потрібних і непотрібних. Якщо знадобиться порада, я йому на Facebook напишу. Наприклад, є страховка Haftpflicht, нею треба в першу чергу обзавестися. Недорога, коштує 20 євро на рік, зате на всі випадки життя – скажімо, якщо раптом завдав комусь шкоди на дорозі. Сам Гельзенкірхен – місто невелике, зоопарк красивий є. Люди з розуму сходять з футболу, для них честь – пригостити гравців в ресторані. Чи заграє Женя там? Все в його руках".
Нагадаємо, в "Севільї" Коноплянка потрапив в халепу, вийшовши після вечері з їдальні раніше партнерів. Там правило – робити це разом. "Так у всіх великих командах. З цього починається дисципліна, – каже Лютий. – У нього вже цей досвід є, тож подібне в "Шальке" не повториться".
НАЙ-НАЙ "НІМЦІ"
Нашим головним бундес-рекордсменом ще довго залишатиметься Андрій Воронін. Причому відразу в декількох номінаціях. З ним ніхто не може змагатися ні за часом перебування в елітному німецькому дивізіоні (12 сезонів за 16 років), ні за кількістю клубів, кольори яких він захищав (п'ять). Природно, з Андрієм ніхто не зрівняється за кількістю матчів і забитих голів (187 і 55 відповідно). Воронін також є і наймолодшим українцем, який дебютував в Бундеслізі. Йому це вдалося зробити в 18 років і 145 днів від народження (13 грудня 1997 року).
А ось в номінації "найтитулованіший українець німецького футболу" поза конкуренцією кум Вороніна – Анатолій Тимощук. За чотири сезони, проведених в рядах "Баварії", Тімо виграв два чемпіонства, завоював по два Кубка і Суперкубка Німеччини, а 2013-го переміг з мюнхенцями в Лізі чемпіонів.
Взагалі ж найпершим українцем в Бундеслізі був форвард київського "Динамо" і збірної СРСР Ігор Бєланов. Володар Золотого м'яча -1986 обійшовся "Боруссії" (М) в чималі тоді 1 млн марок. Через роки цей трансфер німецькі ЗМІ визнали невдалим в історії Бундесліги. Мовляв, за півтора року українець забив лише 5 м'ячів в 27 іграх. Після скандалу з нібито причетністю його дружини до крадіжки товарів з супермаркету, він був проданий за 280 тисяч марок до друголігового "Айнтрахта" з Брауншвейга. Пізніше Бєланов згадував: "Мене відправили до "Боруссії", як на заслання. У ті часи в команді був бардак".