Артем в Неаполь приїхав разом із сином. Фото ФК "Дніпро"
Два з половиною роки тому "Дніпро" вже зустрічався з "Наполі" в рамках Ліги Європи, тоді – на груповій стадії. У тих поєдинках суперники обмінялися домашніми перемогами: 3:1 – у Дніпропетровську і 4:2 – в Неаполі. В обох іграх у складі українців забитими м'ячами відзначився Артем Федецький.
- Так, я, напевно, вважаюся в команді головним спеціалістом з "Наполі", – з посмішкою погоджується правий захисник "Дніпра" і збірної України. – Хлопці після жеребкування, звичайно, трохи притравили: "Пощастило тобі. Улюблена команда попалася". А я, якщо чесно, і не проти того, щоб ще продовжити таку приємну для мене серію. Хоча насправді неважливо, хто буде забивати голи, головне – щоб команда зіграла успішно.
- А ти ще пам'ятаєш ті свої голи італійцям?
- Та як же можна таке не пам'ятати?! У домашній грі я вперше вийшов у стартовому складі "Дніпра" і відзначив свій дебют вже на другій хвилині. Руслан Ротань зі штрафного прострілив у воротарський, там в метушні м'яч відскочив до мене, і я, в боротьбі із захисником, вже майже падаючи, пробив під поперечину. А в Неаполі Саша Алієв подавав кутовий, Адібе виграв "другий поверх" і скинув м'яч на дальню штангу, де саме перебував я.
- А крім власне футболу, чим ще тобі запам'яталася поїздка в Неаполь?
- Жили в дуже красивому місці: готель на набережній з видом на Везувій. Поруч була стоянка шикарних яхт. Та й взагалі саме місто дуже красиве і своєрідне. Справжня Італія.
- З "Дніпра" в "Наполі" цієї зими перейшов Стрініч. Після жеребкування ви з ним зв'язувалися?
- Я особисто не спілкувався, але знаю, що Калинич з ним постійно на зв'язку. Женя Коноплянка йому щось писав. Думаю, після приїзду Іван загляне до нас у готель, так що напевно побачимося.
- Неаполь вважається батьківщиною піци. Як ти ставишся до цієї страви?
- Люблю, але намагаюся не зловживати. Вважаю піцу хорошим продуктом, від якого не варто відмовлятися.
- У попередніх матчах з "Наполі" з кимось з гравців футболками обмінювався?
- Пам'ятаю, що змінювався, але з ким – вже так сходу і не скажу. Але в моїй колекції футболка "Наполі" точно є.
- Колекція велика?
- Пристойна, хоча й не скажу, що я божевільний фанат цієї справи. Але коли з'являється можливість обмінятися – чому ні? Зараз у мене назбиралося вже більше 100 футболок різних клубів і збірних. Причому не тільки суперників, але і друзів, партнерів, з якими грав в одній команді.
- Тобто після закінчення кар'єри можна вже сміливо відкривати фан-кафе?
- Подивимося. Я про це ще не думав. Хочеться ще грати і грати. Сил і бажання – повно.
- Наприкінці квітня тобі виповнилося 30 років. Як відзначив ювілей?
- Та я взагалі-то не любитель пишних урочистостей. Тим більше зараз дійсно святкувати ніколи – гра на грі. Відзначив в колі сім'ї: дружина, син, батьки дружини, мої батьки приїхали з Луцька. Посиділи в ресторані, повечеряли, кілька тостів, дружина торт спекла – от і все. Хоча був сюрприз від дружини, який я надовго запам'ятаю.
- З цього місця докладніше.
- Дружина вирішила наді мною пожартувати. Торт прикрасила якимись хитрими свічками, які не можна задути: коли дмеш, полум'я тільки трохи збивається, а потім ще сильніше розгоряється. Я спочатку дув сам, потім мені син почав допомагати, але так у нас нічого і не вийшло. Я спочатку нічого не міг зрозуміти, думав, містика якась, але потім вже дружина зізналася, в чому справа. Посміялися всі від душі.
- Повертаючись до майбутнього матчу. У наших команд дуже невтішна статистика зустрічей з італійськими клубами в єврокубках. З чим це, по-твоєму, пов'язано?
- Ну, всяку статистику завжди можна підправити і поліпшити. Ось над цим і будемо працювати (посміхається). Звичайно, "Наполі" – дуже серйозна команда, в якій зібрані індивідуально сильні гравці: Кальєхон, Ігуаїн, Хамшик. Потрібно зіграти з божевільною самовіддачею і максимально дисципліновано – і в обороні, і в атаці. Дивимося останні матчі "Наполі", вивчаємо всі їхні сильні і слабкі сторони. Кожен отримав детальні завдання по гравцям, проти яких доведеться діяти персонально. Моїм візаві, швидше за все, буде бельгієць Мертенс – дуже швидкісний і технічний футболіст. Але подивимося. Ніякої боязні суперника у нас немає. Зараз і так всі кажуть, що ми вже стрибнули вище голови, але апетит адже приходить під час їжі. У нас одна мета – фінал, до якого залишилося зробити два кроки, не просто зробити, а вилізти зі шкіри геть. Повірте, настрій у нас буде позамежний.