Андрій Шевченко. Фото AFP
- Ви очолили збірну вже після Євро-2016, проте, на чемпіонаті Європи входили до тренерського штабу. У чому все-таки причина того, що Україна зайняла останнє місце, не забивши жодного м'яча? Тільки лише в тому, що в атаці не знайшлося нового Шеви?
- Чемпіонат Європи давно позаду, а його досі згадують! Гравці були придушені, ми зіткнулися з цією проблемою в серпні минулого року. Було складно, адже довелося за короткий період перебудовувати гру, вводити молодь і при цьому психологічно відновлювати хлопців. Мені складно говорити про причини тієї невдачі на Євро. Можу сказати тільки, що за осінь нам вдалося повернути гравцям впевненість, підняти мотивацію і повернути прихильність уболівальників, їхню віру в команду.
- Напевно, за цей рік вас називали по імені та по батькові – Андрій Миколайович – частіше, ніж за все попереднє життя?
- Я вже звик, і на це не варто звертати багато уваги.
- Яке саме непросте тренерське рішення вам довелося прийняти за цей рік?
- Їх було дуже багато. Головне з них – я погодився тренувати збірну. Для мене це новий виклик, виконання давньої мрії. Я вірю в талановитих українських хлопців і в те, що ми з ними доб'ємося успіху.
- Ви ввели в збірній обряд: новачки на командному вечері виконують пісню. Чия вам сподобалася найбільше?
- Так нерідко роблять в командах, і це завжди робить колектив більш згуртованими. Це такий маленький психологічний тест. До того ж це весело. Я такий ритуал проходив сам, тепер дивлюся, як з цим завданням справляються мої гравці. Молодці, ніхто з них не підкачав, співали всі чудово.
- Раніше закордонні збори у нас практикувалися лише при підготовці до важливих турнірів – Євро і ЧС. Ви ж зробили їх традиційними перед кожним ігровим циклом. Умови в Австрії настільки кращі, ніж в Україні?
- Рішення про місце проведення зборів завжди ситуативне, ми виходимо з того, де на даний момент краще і зручніше. Перед Хорватією провели збір в Австрії багато в чому через клімат і географічну близькість до місця майбутньої гри. Перед Фінляндією була домовленість з Мальтою про спаринг в Австрії, і вирішили там залишитися попрацювати. Тренувальний процес часто вимагає ізоляції, щоб сконцентруватися на справі. Але зараз, перед грою з Туреччиною 2 вересня, ми, ймовірно, проведемо тиждень збору в Харкові.
"Я ніколи не втрачаю голову, хоча хвилювання гравця і тренера непорівнянні"
- Деякі експерти дорікають вас в прихильності ігровим схемам іспанського помічника Рауля (занадто велика кількість підготовчих передач). Як ставитеся до цієї критики?
- Ігрові схеми – це відносно універсальний набір тактичних рішень. Під час гри застосовують відразу кілька схем, змінюють їх по ходу матчу. У підготовці збірної ми проповідуємо такі принципи, як володіння ініціативою завдяки контролю м'яча, баланс у розвитку атак і організації оборони усіма гравцями. Я підбирав тренерський штаб, виходячи з відповідності з таким підходом. У кожного з помічників своя роль в команді. Але фінальні рішення приймаю тільки я.
- Тоді запитаємо інакше. Всі відзначають, що "обгортка" збірної при вас стала набагато привабливішою. А як особисто вам на смак "начинка"? Чого ще не вистачає – "спецій", "солі", "цукру"?
- Специфіка роботи зі збірною – це катастрофічний дефіцит часу. Ми отримуємо гравців часто за кілька днів до поєдинку, а на повноцінні заняття з тактики і відпрацювання схем залишається ще менше часу. Але ж перед нами стоїть завдання виходу на чемпіонат світу. І при цьому йде створення нової молодої команди на перспективу. Були епізоди, коли я був задоволений грою, були, коли задоволений результатом. Ось коли з'явиться поєднання хорошої гри і результату, то буде і "сіль", і "цукор", і "приправа".
- Кажуть, у тренерів під час матчу пульс підскакує до 220 ударів на хвилину. Як довго ви відходите після матчів? І чи можете собі для кращого розслаблення дозволити те, чого не могли дозволити в ігрові часи?
- Я ніколи не втрачаю голову, хоча хвилювання гравця і тренера непорівнянні. Мій принцип такий – гравці повинні відразу після матчу забути про результат і подумки готуватися до наступного поєдинку. Ну а я не лягаю спати, поки кілька разів не перегляну підготовлені нарізки і весь матч ще раз.
- У поєдинку з Фінляндією ви ризикнули, поставивши до складу Коноплянку, що майже не грав за клуб. У підсумку він забив важливий гол. Приймаючи те рішення, спиралися на особистий досвід? Адже ваше місце в збірній не піддавалося сумніву, навіть коли ви не мали ігрової практики в "Челсі".
- Звичайно, завжди краще віддавати перевагу тим виконавцям, які мають стабільну ігрову практику в клубах. Але це не наш випадок. У нас більшість провідних легіонерів в своїх командах застрягли на лавках запасних, до того ж тоді, в кінці весни, після довгого сезону з'явилися травмовані. Коноплянка отримував мало ігрового часу в "Шальке". Але я знав, що Женя прекрасно розуміє, що я хочу. До того ж він краще виглядав в тренувальному процесі. Я оцінив всі "за" і "проти", і вибрав його.
- Той матч у Фінляндії запам'ятався епізодом, коли вам довелося втихомирювати наших ультрас. Як почувалися в ролі миротворця?
- Що я їм говорив, нехай залишиться між мною і фанатами. Я бачив, що наші вболівальники опинилися в неприємній ситуації, назрівав конфлікт з поліцією, і потрібно було терміново розвести сторони. Тому я поспішив до трибуни. До речі, хочу ще раз подякувати фанам за ту підтримку, яку отримує збірна навіть на виїзних матчах! Це дуже допомагає.
- З літа ми стали свідками повернення в основу "Динамо" Хачеріді. Чи посилить він оборону збірної?
- Хачеріді завжди був в обоймі ... Восени його переслідували травми, він втратив місце в складі клубу. Але при цьому все одно залишався кандидатом до збірної. Шанс отримати виклик мають всі – це залежить від самих футболістів, їхньої форми.
- Напевно, ви дивилися матчі недавнього Кубка Конфедерацій в Росії. У цей момент не уявляли подумки свою команду, що грає через рік на цих стадіонах?
- Я не фантазер, я – реаліст. Наша справа – вирішувати ті турнірні завдання, які перед нами стоять. А мріяти будемо потім.
- Як сприйняли новину про призначення Луческу тренером турецької команди? П'ятов вже сказав, що це погано для України, тому що Мірча добре знає нашу збірну. Чи згодні?
- Луческу – великий тренер, його результати говорять самі за себе. Він разом з "Шахтарем" переписав історію українського футболу. Природно, що Мірча прекрасно знає наш футбол, і тому на нас чекає дуже непростий і цікавий поєдинок в Харкові 2 вересня. Я завжди бажаю йому удачі, але тільки не в грі з нашою командою.
Якщо збірна України проб'ється на ЧС-2018 в Росії, чи варто туди їхати – опитування