Підготовка до відбіркового матчу ЧС-2018. Фото ФФУ
- Андрію Миколайовичу, як вас зустріли в Загребі?
- Все добре. Особливого ажіотажу поки що не відчувається.
- Яким ви знаходите короткий підсумок вашої чотириденної роботи в Австрії?
- Ми всім залишилися задоволені. Постаралися максимально корисно використати цей час, хлопці отримали багато інформації, було багато теорії і насичених тренувань. Те, що ми могли зробити, ми зробили, хоча завжди хочеться більшого. Залишилося навести останні штрихи: провести передматчеве тренування і остаточно визначитися зі складом.
- Всі болячки і пошкодження, будемо сподіватися, залишилися там, в Австрії?
- На щастя, всі хлопці в строю. Кілька тренувань через застуду пропустив Руслан Малиновський, а Микола Морозюк і Тарас Степаненко випали з обойми буквально на один день.
- Вас влаштував фізичний стан наших легіонерів, які не мали останнім часом ігрової практики?
- Цілком. Ми працювали не наосліп – в режимі он-лайн могли спостерігати за дистанційними і швидкісними показниками хлопців. Всі футболісти відпрацювали на хорошому рівні, по тренувальному процесу жодних претензій не було.
- Проблеми на флангах оборони після збору в Австрії хоч якось вирішилися?
- Склад на гру ми визначимо вже скоро, за тренуваннями, як я вже сказав, ні до кого немає питань, але найголовніше – це гра. Краще суперника, ніж тренировкам, для того, щоб перевірити команду, знайти неможливо. Результат для нас дуже важливий, але для мене велике значення має і сама гра. У п'ятницю ми зрозуміємо, чи можемо витримувати ритм в боротьбі з хорошим колективом, протиставити йому ту структуру гри, яка була у нас восени.
- Ви не боїтеся викликати молодих виконавців і довіряти їм місце на полі, але в складі суперника часто-густо – гучні імена. На стороні хорватів підтримка трибун. Як в такій ситуації побороти хвилювання?
- За тренуваннями ми можемо скільки завгодно визначати і фізичну готовність, і психологічну стійкість футболістів, але відповідь на ваше запитання дасть тільки гра такого високого напруження. Чим сильніший суперник, тим більше хвилювання – це зрозуміло. Але вміння впоратися з ним, воно, розумієте, або є, або немає. Хоча у когось це, можливо, приходить з роками. Потрібно ризикувати, давати шанс, довіряти і нічого не боятися.
- Родина приїде вас підтримати?
- Ні, у дітей школа. Але вони обов'язково підтримають і мене, і всю нашу команду по телевізору.
- Не секрет, що ваш старший син серйозно захоплюється футболом і напевно добре знає Луку Модріча і Івана Ракитича. А гравці збірної України йому відомі?
- Часом мені здається, що Джордан знає абсолютно всіх футболістів (посміхається). І наші хлопці – не виняток.