Оксана Чусовітіна. Фото upl.uz
Чемпіонка Олімпійських ігор 1992 року в складі Об'єднаної команди (збірної СНД) Оксана Чусовітіна, яка виступає за Узбекистан, після кваліфікації на чемпіонаті світу зі спортивної гімнастики в Монреалі зізналася, що підійшла до турніру після серйозної травми, яка не завадила їй вийти до фіналу в опорному стрибку .
"Я виступала в заключному потоці, і після мене вже не було тих, хто міг би втрутитися до боротьби за потрапляння до вісімки. Мені потрібно було чітко приземлитися на обох стрибках, тоді я б виходила до фіналу. І нехай стрибки були не найскладніші, при цьому я все одно трохи хвилювалася сьогодні. Три тижні тому у мене стався надрив литкового м'яза, я не могла після цієї травми кілька днів тренуватися", – заявила 42-річна Чусовітіна.
Оксана Чусовітіна, занесена до Книги рекордів Гіннеса як єдина в історії гімнастики учасниця семи Олімпійських ігор, за підсумками кваліфікації чемпіонату світу-2017 посіла восьме місце (14,349 бала) і вийшла до фіналу.
На запитання, яким результатом вона б була задоволена за підсумками чемпіонату світу, Чусовітіна відповіла: "Вже задоволена, що увійшла до фінальної вісімки, а там боротьба почнеться з нуля. Зараз я доставляю радість собі і численній публіці. Ця підтримка, яку мені надає публіка, надає додаткові сили, впевненість і бажання виступати якомога довше".
Кар'єра Чусовітіної в збірній СРСР почалася ще 1990 року. На Олімпіаді 1992 року в Барселоні в складі Об'єднаної команди вона стала олімпійською чемпіонкою в командній першості. Згодом виступала за збірні Узбекистану та Німеччини. Чусовітіна – триразова чемпіонка світу, також на її рахунку срібло ОІ-2008 в опорному стрибку.
На початку вересня стало відомо, що Оксана Чусовітіна розпочала підготовку до своєї восьмої Олімпіади. Спортсменка прийняла рішення виступити на Іграх 2020 року в Токіо.
Після Ріо-2016 Чусовітіна розповіла в інтерв'ю "Сегодня", що найскладніше для неї – це прокидатися вранці. Гімнастка бадьорить себе шоколадом і кавою.
У травні цього року Оксана Чусовітіна була включена до Зали слави спортивної гімнастики. Вона стала першою гімнасткою, включеною до Зали слави до офіційного завершення кар'єри.