Дочка Лобановського. "Зараз у людей нові герої"
Завтра виповниться 15 років, як у Запоріжжі помер легендарний тренер "Динамо" Валерій Лобановський. Його дочка Світлана розповіла нам, як зараз живеться їх родині. "Раніше могла б запросити вас до нашого ресторану-музею в Козині. Але він закритий після погромів 2014 року, – каже Світлана. – У нас же охорони немає. А люди якісь лізли, розбивали вікна, користувалися тим, що там було, – спиртним, їжею. Артефакти музею Лобановського, слава богу, не чіпали. Тоді таких вандалів було багато. Раз у людини є – значить, вона не гідна жити на території України, вони так думали. Я дзвонила дільничному, мені говорили: телефонуйте до області. Міліція боялася що-небудь робити, вбити могли... Хочу продати ресторан. Не бачу перспективи його роботи, зараз ця сфера, музей, майже нікого не цікавить – у людей нові герої".
"Моєму синові Богдану скоро буде 20. Навчається в університеті фізкультури і працює на півставки тренером дітей у футбольній школі. Тому що стипендія хоч і підвищена, але маленька – 1600 грн. А з часом планує комп'ютерні технології освоїти, – продовжує Світлана. – Доньці Ксенії 18, готується до ЗНО і хоче вступати на міжнародні економічні відносини. Рада, що діти, принаймні поки що, не ганьблять прізвище мого тата. Стосовно мами, вона після інсульту. Максимально проводимо з нею час".
"За грою "Динамо", природно, стежимо. Як інакше? – посміхається Світлана. – Деякі вболівальники хочуть всього й відразу. Моя думка, чому поміняли стільки тренерів: громадська думка давила на керівників клубу. Ось на тата важко було тиснути, з ним можна було говорити тільки його мовою".